шелепання

ШЕЛЕ́ПАННЯ, я, с., діал.

Дія за знач. шеле́пати і звуки, утворювані цією дією.

Гупали зрідка яблука в садку за тином, з шелепанням продираючись крізь листя (Є. Гуцало).

Значення в інших словниках

1. шелепання — див. шум  Словник синонімів Вусика
2. шелепання — Я, с., діал. Дія за знач, шелепати — шарудіти, ляскати, ляпати. І гайвороння геть заговорило нерадісним шелепанням розкрилля нерадісну покору куширів. (ЗД:109).  Словник поетичної мови Василя Стуса
3. шелепання — шеле́пання іменник середнього роду діал.  Орфографічний словник української мови
4. шелепання — -я, с., діал. Дія за знач. шелепати і звуки, утворювані цією дією.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. шелепання — ШЕ́ЛЕСТ (тихий, глухий звук, шум від тертя одного предмета об другий), ШЕЛЕСТІ́ННЯ рідше, ШАРУДІ́ННЯ, ШУ́РХІТ, ШУ́РХАННЯ рідше, ШЕ́РХІТ, ШЕ́РЕХ, ШЕ́МРАННЯ, ШЕ́МРІТ, ШЕ́МРІННЯ рідше, ШЕРХ розм., ШЕ́РХАННЯ розм., ШЕРЕХТІ́ННЯ розм., ШЕРХОТІ́ННЯ розм.  Словник синонімів української мови
6. шелепання — ШЕЛЕ́ПАННЯ, я, с., діал. Дія за знач. шеле́пати і звуки, утворювані цією дією. Гупали зрідка яблука в садку за тином, з шелепанням продираючись крізь листя (Гуц., Скупана.., 1965, 22).  Словник української мови в 11 томах