шелепа
ШЕЛЕ́ПА, и, ч. і ж., зневажл.
Те саме, що недоте́па.
[Омелько:] Та тут ще лист від панича. [Мартин:] Чого ж мовчиш? Давай мерщій, шелепа! (І. Карпенко-Карий).
Словник української мови (СУМ-20)ШЕЛЕ́ПА, и, ч. і ж., зневажл.
Те саме, що недоте́па.
[Омелько:] Та тут ще лист від панича. [Мартин:] Чого ж мовчиш? Давай мерщій, шелепа! (І. Карпенко-Карий).
Словник української мови (СУМ-20)