шептуха

ШЕПТУ́ХА, и, ж., розм.

1. Жін. до шепту́н 1, 2.

Як стане шептуха коло уха, не буде тобі, мамо, довіку кожуха (Номис);

Перший клопіт – це здихатися шептух, які сновигали в Саїдовім дворі (Іван Ле).

2. також у сполуч. зі сл. баба, бабка, заст. Жін. до шепту́н 3.

Прийшла шептуха і наварила якогось зілля, щоб напоїти [Лесю] на ніч (П. Куліш);

Цілу ніч на горищі щось гурчить, як ото на прядці пряде або на бубні бубонить. Вона і до знахарів, і до шептух – не допомагає (Григорій Тютюнник);

[2-й чоловік:] Що ж ти думаєш, поки баба-шептуха пришкандибала, він і одходив хлопця, єй-богу [їй-богу], не брешу! (М. Кропивницький);

Віктор пригадав, як колись сусідський гусак злякав його малого, наздогнавши й зваливши на землю .. А після того мати, щоб і батько не знав, водила його до бабки-шептухи, щоб та вигнала переляк (П. Автомонов).

Значення в інших словниках

1. шептуха — Ворожка, бабка, знахурка, п! ВІДЬМА, ЧАРІВНИЦЯ  Словник синонімів Караванського
2. шептуха — див. чародій  Словник синонімів Вусика
3. шептуха — шепту́ха іменник жіночого роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
4. шептуха — -и, розм. 1》 Жін. до шептун 1), 2). 2》 також у сполуч. зі сл. баба, бабка. Жін. до шептун 3).  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. шептуха — ЗНА́ХАРКА, ВОРО́ЖКА, ВОРОЖБИ́ТКА заст., ЗНА́ТНИ́ЦЯ заст., БА́БА заст., БА́БКА заст., ШЕПТУ́ХА заст., ЗНА́ХОРКА (ЗНА́ХУРКА) рідко. — Пор. 1. ві́дьма.  Словник синонімів української мови
6. шептуха — ШЕПТУ́ХА, и, ж., розм. 1. Жін. до шепту́н 1, 2. Як стане шептуха коло уха, не буде тобі, мамо, довіку кожуха (Номис, 1864, № 8414); Перший клопіт — це здихатися шептух, які сновигали в Саїдовім дворі (Ле, Міжгір’я, 1953, 206). 2. також у сполуч. із сл.  Словник української мови в 11 томах
7. шептуха — Шептуха, -хи ж. = шептуня. Я баба шептуха од злого духа. Ном. № 8353.  Словник української мови Грінченка