шерехнути
ШЕРЕ́ХНУ́ТИ, е́хне́, док.
Однокр. до шерехті́ти.
Ніщо ані шерехне в підсиненому, напоєному пахощами зів'ялих трав, повітрі (В. Козаченко);
У хаті хазяйській годинник пробив скількись. І біля столу шерехнуло щось (А. Головко).
Словник української мови (СУМ-20)