шестигранник
ШЕСТИГРА́ННИК, а, ч.
Геометричне тіло, яке має шість граней.
Холоднотягнута сталь характеризується доброю обробкою поверхні та малими допусками по зовнішньому діаметру на сторону квадрата або шестигранника (з навч. літ.);
// Предмет, що має форму такого тіла.
При фрезеруванні шестигранника після обробки однієї грані деталь повертають на 1/6 частину оберту й фрезерують другу грань (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)