шестірка
ШЕСТІ́РКА, и, ж., розм.
1. Назва, число і цифра 6.
Написати шестірку;
// Назва різних речей, предметів, пронумерованих цифрою 6 (автобус, тролейбус і т. ін.).
Зупина шестірки.
2. розм. Кількість кого-, чого-небудь, що становить шість одиниць, шість однорідних предметів.
Зупина шестірки;
Шестірка пташат;
Шестірка літаків;
// Група людей із 6 осіб.
Шестірка майстрів;
Шестірка бігунів;
// Те саме, що шестери́к.
Шестірка різномастих коней повільно тягла диліжанс; їх не лякали вже ні ляскіт батога, ні хриплі вигуки старого візника (Ю. Мартич).
3. жарг. Той, хто перебуває в цілковитій підлеглості в когось, виконує чужу волю, не здатний самостійно вирішувати щось.
4. Гральна карта з шістьма знаками.
Бубнова шестірка (Ю. Мартич).
Словник української мови (СУМ-20)