шикарно
ШИКА́РНО, розм.
Присл. до шика́рний.
Маруся відповідала всім Яшиним вимогам, які він ставив до дівчини, – шикарно одягалась, трималася солідна, не губилася в будь-якому товаристві і в будь-яких обставинах (О. Копиленко);
П'ять дівчаток у ватниках, веселих, високо- і тонкоголосих, промчалися так весело й шикарно, що я зрадів і вже цілий день радуватимусь (О. Довженко).
Словник української мови (СУМ-20)