шименути
ШИМЕНУ́ТИ, н́у, не́ш, док., кого, що, чим, діал.
Штрикнути.
Юхим таки одбив гвинтівкою перший удар – клинок дзвякнув об гвинтівку й одскочив, але козак утямив це: замахнувшись ніби рубати, він натомість несподівано шименув клинком Юхима в груди (А. Головко).
Словник української мови (СУМ-20)