шипик

ШИ́ПИК, а, ч.

Зменш. до шип¹.

Для сівби зручніше користуватись перетертим насінням моркви, в якому обламані шипики, що ними вкрита поверхня насіння (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. шипик — див. колючка  Словник синонімів Вусика
2. шипик — ши́пик іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
3. шипик — -а, ч. Зменш. до шип I.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. шипик — ШИ́ПИК, а, ч. Зменш. до шип¹. Для сівби зручніше користуватись перетертим насінням моркви, в якому обламані шипики, що ними вкрита поверхня насіння (Овоч. закр. і відкр. грунту, 1957, 207).  Словник української мови в 11 томах