шиповий

ШИПОВИ́Й, а́, е́.

1. Здійснюваний, створюваний, з'єднуваний і т. ін. за допомогою шипів (див. шип¹ 4).

Найпоширенішим способом з'єднання деталей є шипове в'язання (з навч. літ.).

2. техн. Обладнаний, устаткований шипами (див. шип¹ 5), який має шипи.

Шиповий агрегат.

3. Який залишається від шипа, шипів (див. шип¹ 1–3).

Шиповий слід.

Значення в інших словниках

1. шиповий — шипови́й прикметник  Орфографічний словник української мови
2. шиповий — -а, -е. 1》 Здійснюваний, створюваний, з'єднуваний і т. ін. за допомогою шипів (див. шип I 4)). 2》 тех. Обладнаний, устаткований шипами (див. шип I 5)), який має шипи. Шиповий агрегат. 3》 Який залишається від шипа, шипів (див. шип I 1-3)). Шиповий слід.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. шиповий — ШИПО́ВИЙ, а́, е́. 1. Здійснюваний, створюваний, з’єднуваний і т. ін. за допомогою шипів ( див. шип 1-4). Найпоширенішим способом з’єднання деталей є шипове в’язання (Стол.-буд. справа, 1957, 179). 2. техн. Обладнаний, устаткований шипами ( див.  Словник української мови в 11 томах