шиповий

ШИПО́ВИЙ, а́, е́.

1. Здійснюваний, створюваний, з’єднуваний і т. ін. за допомогою шипів ( див. шип 1-4).

Найпоширенішим способом з’єднання деталей є шипове в’язання (Стол.-буд. справа, 1957, 179).

2. техн. Обладнаний, устаткований шипами ( див. шип¹ 5), який має шипи.

Шиповий агрегат.

3. Який залишається від шипа, шипів ( див. шип¹ 1-3).

Шиповий слід.

Значення в інших словниках

1. шиповий — ШИПОВИ́Й, а́, е́. 1. Здійснюваний, створюваний, з'єднуваний і т. ін. за допомогою шипів (див. шип¹ 4). Найпоширенішим способом з'єднання деталей є шипове в'язання (з навч. літ.). 2. техн. Обладнаний, устаткований шипами (див. шип¹ 5), який має шипи.  Словник української мови у 20 томах
2. шиповий — шипови́й прикметник  Орфографічний словник української мови
3. шиповий — -а, -е. 1》 Здійснюваний, створюваний, з'єднуваний і т. ін. за допомогою шипів (див. шип I 4)). 2》 тех. Обладнаний, устаткований шипами (див. шип I 5)), який має шипи. Шиповий агрегат. 3》 Який залишається від шипа, шипів (див. шип I 1-3)). Шиповий слід.  Великий тлумачний словник сучасної мови