шиповий
ШИПО́ВИЙ, а́, е́.
1. Здійснюваний, створюваний, з’єднуваний і т. ін. за допомогою шипів ( див. шип 1-4).
Найпоширенішим способом з’єднання деталей є шипове в’язання (Стол.-буд. справа, 1957, 179).
2. техн. Обладнаний, устаткований шипами ( див. шип¹ 5), який має шипи.
Шиповий агрегат.
3. Який залишається від шипа, шипів ( див. шип¹ 1-3).
Шиповий слід.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- шиповий — ШИПОВИ́Й, а́, е́. 1. Здійснюваний, створюваний, з'єднуваний і т. ін. за допомогою шипів (див. шип¹ 4). Найпоширенішим способом з'єднання деталей є шипове в'язання (з навч. літ.). 2. техн. Обладнаний, устаткований шипами (див. шип¹ 5), який має шипи. Словник української мови у 20 томах
- шиповий — шипови́й прикметник Орфографічний словник української мови
- шиповий — -а, -е. 1》 Здійснюваний, створюваний, з'єднуваний і т. ін. за допомогою шипів (див. шип I 4)). 2》 тех. Обладнаний, устаткований шипами (див. шип I 5)), який має шипи. Шиповий агрегат. 3》 Який залишається від шипа, шипів (див. шип I 1-3)). Шиповий слід. Великий тлумачний словник сучасної мови