широковітий
ШИРОКОВІ́ТИЙ, а, е.
Який має розложисте гілля (про дерево, кущ); крислатий.
В садах солодко дрімають окутані місячним сяйвом стрункі тополі, широковіті липи, крислаті яблуні (М. Коцюбинський);
Жінка з хлопчиком стояли край тротуару, під широковітим каштаном, на якому вже розпустилось буйне листя (С. Журахович);
Широковіті, вкриті зеленню дерева оточували альтанку півколом (Н. Рибак).
Словник української мови (СУМ-20)