широколиций
ШИРОКОЛИ́ЦИЙ, я, е.
З широким обличчям.
Вони разюче схожі між собою, – обоє широколиці, обоє світлоброві (І. Волошин);
Даша побачила міцного в плечах, широколицього юнака з усміхненими очима (С. Журахович).
Словник української мови (СУМ-20)