широколиций
ШИРОКОЛИ́ЦИЙ, я, е. З широким обличчям.
Вони разюче схожі між собою,— обоє широколиці, обоє світлоброві (Вол., Сади.., 1950, 73);
Даша побачила міцного в плечах, широколицього юнака з усміхненими очима (Жур., Вечір.., 1958, 228).
Словник української мови (СУМ-11)