шкаралуща

ШКАРАЛУ́ЩА, рідше ШКАРАЛЮ́ЩА, і, ж., розм.

Те саме, що шкаралу́па.

Від порту йшов солодкий густий дух кавунових шкаралущ (І. Микитенко);

Монастирський двір у піст був засіяний білими шкаралющами [яєць], неначе снігом (І. Нечуй-Левицький);

Закон! Знов закон! Вони, як черепахи шкаралущею, захищаються тим законом (М. Коцюбинський);

Сироватка, вилущив ханський-горіх з шкаралущі (Ю. Мушкетик);

* У порівн. Чую, що вся моя вченість злазить з лиця, як стара шкаралюща (С. Васильченко).

Значення в інших словниках

1. шкаралуща — (краба) панцер, П. оболонка, межі, шкаралупина, шкарупа, п! ЛУШПАЙКА  Словник синонімів Караванського
2. шкаралуща — див. залишок; лушпайка  Словник синонімів Вусика
3. шкаралуща — шкаралу́ща іменник жіночого роду розм.  Орфографічний словник української мови
4. шкаралуща — рідше шкаралюща, -і, ж., розм. Те саме, що шкаралупа.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. шкаралуща — ШКАРАЛУ́ПА (тверде покриття плодів, яєць), ШКАРАЛУ́ПИНА розм., ШКАРЛУ́ПА розм., ШКАРЛУ́ПИНА розм., ШКАРАЛУ́ЩА (ШКАРАЛЮ́ЩА) розм., ШКАРАЛУ́ЩИНА розм., ШКАРУ́ПА (ШКОРУ́ПА) діал.; ЛУШПИ́НА, ЛУЗГА́, ЛУСКА́, ЛУШПАНИ́НА, ЛУШПА́, ЛУПА́ діал. (перев.  Словник синонімів української мови
6. шкаралуща — Шкаралу́[ю́]ща, -щі, -щею; -лу́[ю́]щі, -лу́[ю́]щ  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. шкаралуща — ШКАРАЛУ́ЩА, рідше ШКАРАЛЮ́ЩА, і, ж., розм. Те саме, що шкаралу́па. Від порту йшов солодкий густий дух кавунових шкаралущ (Мик., II, 1957, 189); Монастирський двір у піст був засіяний білими шкаралющами [яєць], неначе снігом (Н.-Лев., І, 1956, 342); Закон!...  Словник української мови в 11 томах
8. шкаралуща — Шкаралуща и шкаралю́ща, -щі ж. Скорлупа яйца. ЕЗ. V. 208.  Словник української мови Грінченка