шкаралупчастий
ШКАРАЛУ́ПЧАСТИЙ, а, е.
У вигляді шкаралупи (у 1–3 знач.).
Коли порода менш пластична, то вона внаслідок зминання набуває шкаралупчастої текстури (з наук. літ.);
Слід розглянути основні види виливання: в землю, кокільне, кокільне під тиском, відцентрове, точне, виливання в шкаралупчасті форми (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)