Орфоепічний словник української мови

шкаралупчастий

шкаралу́пчастий

[шкаралупчастией]

м. (на) -стому/-с'т'ім, мн. -с'т'і

Орфоепічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. шкаралупчастий — ШКАРАЛУ́ПЧАСТИЙ, а, е. У вигляді шкаралупи (у 1–3 знач.). Коли порода менш пластична, то вона внаслідок зминання набуває шкаралупчастої текстури (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
  2. шкаралупчастий — шкаралу́пчастий прикметник  Орфографічний словник української мови
  3. шкаралупчастий — -а, -е. У вигляді шкаралупи (у 1-3 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. шкаралупчастий — ШКАРАЛУ́ПЧАСТИЙ, а, е. У вигляді шкаралупи (у 1-3 знач.). Коли порода менш пластична, то вона внаслідок зминання набуває шкаралупчастої текстури (Курс заг. геол.  Словник української мови в 11 томах