шкаралупчастий

ШКАРАЛУ́ПЧАСТИЙ, а, е. У вигляді шкаралупи (у 1-3 знач.).

Коли порода менш пластична, то вона внаслідок зминання набуває шкаралупчастої текстури (Курс заг. геол., 1947, 67);

Слід розглянути основні види виливання: в землю, кокільне, кокільне під тиском, відцентрове, точне, виливання в шкаралупчасті форми (Метод, викл. фрез. спр., 1958, 175).

Значення в інших словниках

1. шкаралупчастий — [шкаралупчастией] м. (на) -стому/-с'т'ім, мн. -с'т'і  Орфоепічний словник української мови
2. шкаралупчастий — ШКАРАЛУ́ПЧАСТИЙ, а, е. У вигляді шкаралупи (у 1–3 знач.). Коли порода менш пластична, то вона внаслідок зминання набуває шкаралупчастої текстури (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
3. шкаралупчастий — шкаралу́пчастий прикметник  Орфографічний словник української мови
4. шкаралупчастий — -а, -е. У вигляді шкаралупи (у 1-3 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови