Словник української мови у 20 томах

шкарбкий

ШКАРБКИ́Й, а́, е́.

Те саме, що шкарубки́й 1.

Несподівано для самої себе, Аня вхопила жилаву, натружену, шкарубку, найласкавішу руку старої, мудрої матері і міцно всією щокою притиснулася до неї (І. Рябокляч).

Словник української мови (СУМ-20)