шкарбанці
ШКАРБАНЦІ́, ів, мн. (одн. шкарбане́ць, нця́, ч.), розм.
Зменш.-пестл. до шкарбани́.
Горе та каторжна робота висушили молодицю, що не впізнати у ній колись моторної веселухи .. І працювала ж, не розгинаючись – бо п'ятеро ж у неї, і всім давай, і всім треба настарчити – тому штанці, тому шкарбанці, а тому свитину (В. Речмедін).
Словник української мови (СУМ-20)