шкваритися
ШКВА́РИТИСЯ, рюся, ришся, недок.
Те саме, що сма́житися.
Сластьони шкварились, сідухи цокотіли (Є. Гребінка);
Кільканадцять пар очей кліпає при вогні, кільканадцять моримухів шквариться на вогні, буде ж тут незадовго ладне й сите пирування (С. Ковалів);
– Коли лій починає шкваритися, їх [шкварки] треба видушити досуха, посолити, посипати перцем (С. Масляк, пер. з тв. Я. Гашека);
Коли піп втомленим рухом підняв хрест і кропило, .. я знову стрівся з погаслим оком мертвих істот, .. із запахом шкури, яка ще недавно шкварилась на вогні (М. Коцюбинський);
Шість годин дивитися на одне й те саме, шкварячись до того на червцевому бессарабському сонці... Тихович чує, що йому млосно (М. Коцюбинський).
Словник української мови (СУМ-20)