шкварня

ШКВАРНЯ́, і, ж., діал.

Шкварчання.

Ну, я що .. Постягав тих святих [ікон], виніс у двірт та як запалив, то така шкварня пішла. Полопались усім святим геть чисто лиця, тільки цинк згорів (з переказу).

Значення в інших словниках

1. шкварня — шкварня́ іменник жіночого роду шкварки  Орфографічний словник української мови