шкварчання
ШКВАРЧА́ННЯ, я, с.
Дія за знач. шкварча́ти і звуки, утворювані цією дією.
Жук так немилосердно смалив папіроску, що вона аж шкварчала .. Петрусь слухав того шкварчання (Панас Мирний);
У кімнату вривається запах жареного м'яса й цибулі, шкварчання сала на сковороді (В. Собко);
Доки в закапелку господиня поралася біля вечері, про що свідчило веселе шкварчання і пахощі смаженого сала, .. Мусій роздивлявся кімнату (В. Речмедін).
Словник української мови (СУМ-20)