шкварчання

ШКВАРЧА́ННЯ, я, с. Дія за знач. шкварча́ти і звуки, утворювані цією дією.

Жук так немилосердно смалив папіроску, що вона аж шкварчала.. Петрусь слухав того шкварчання (Мирний, І, 1954, 336);

У кімнату вривається запах жареного м’яса й цибулі, шкварчання сала на сковороді (Собко, Скеля.., 1961, 19);

Доки в закапелку господиня поралася біля вечері, про що свідчило веселе шкварчання і пахощі смаженого сала, ..Мусій роздивлявся кімнату (Речм., Весн. грози, 1961, 171).

Значення в інших словниках

1. шкварчання — див. шум  Словник синонімів Вусика
2. шкварчання — ШКВАРЧА́ННЯ, я, с. Дія за знач. шкварча́ти і звуки, утворювані цією дією. Жук так немилосердно смалив папіроску, що вона аж шкварчала ..  Словник української мови у 20 томах
3. шкварчання — шкварча́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
4. шкварчання — -я, с. Дія за знач. шкварчати і звуки, утворювані цією дією.  Великий тлумачний словник сучасної мови