1. Словник української мови в 11 томах

шкварчання

ШКВАРЧА́ННЯ, я, с. Дія за знач. шкварча́ти і звуки, утворювані цією дією.

Жук так немилосердно смалив папіроску, що вона аж шкварчала.. Петрусь слухав того шкварчання (Мирний, І, 1954, 336);

У кімнату вривається запах жареного м’яса й цибулі, шкварчання сала на сковороді (Собко, Скеля.., 1961, 19);

Доки в закапелку господиня поралася біля вечері, про що свідчило веселе шкварчання і пахощі смаженого сала, ..Мусій роздивлявся кімнату (Речм., Весн. грози, 1961, 171).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шкварчання — див. шум Словник синонімів Вусика
  2. шкварчання — ШКВАРЧА́ННЯ, я, с. Дія за знач. шкварча́ти і звуки, утворювані цією дією. Жук так немилосердно смалив папіроску, що вона аж шкварчала .. Словник української мови у 20 томах
  3. шкварчання — шкварча́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  4. шкварчання — -я, с. Дія за знач. шкварчати і звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови