шкет
ШКЕТ, а, ч., розм., зневажл.
Хлопчак, підліток.
Матрос знову подумав, нахмурив брови. – Гляди ж, шкет! Сьогодні я виграв у тебе кашу (І. Микитенко);
Аж лячно хлопцеві стало, що вона така гарна. Невже це він, шкет, цілував ось її? (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)