шкитильг

ШКИТИ́ЛЬГ, виг.

Виражає накульгування.

Ногу підколола. Шкитильг, шкитильг! ні, не піду шкитильгаючи між люде [люди], – вернулась (Сл. Б. Грінченка).

Значення в інших словниках

1. шкитильг — Шкити́льг меж., выражающее прихрамываніе. Ногу підколола. Шкитильг, шкитильг! Ні, не піду шкитильгаючи між люде, — вернусь. Г. Барв. 73.  Словник української мови Грінченка