шкитавий ШКИ́ТАВИЙ, а, е, розм. Той, хто не має постійного помешкання. Словник української мови (СУМ-20)
Значення в інших словниках шкитавий — -а, -е, зах. Бурлацький, бродяжий. Великий тлумачний словник сучасної мови шкитавий — Шкитавий, -а, -е Бродячій, не имѣющій опредѣленнаго мѣста жительства. Вх. Зн. 82. Словник української мови Грінченка