школярча
ШКОЛЯРЧА́, а́ти, с. (мн. школярча́та, а́т).
Зменш. до школя́р.
Дочекався перерви. коли школярчата, висипавши на подвір'я, з лементом, галасом кинулись ганяти м'яча (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)ШКОЛЯРЧА́, а́ти, с. (мн. школярча́та, а́т).
Зменш. до школя́р.
Дочекався перерви. коли школярчата, висипавши на подвір'я, з лементом, галасом кинулись ганяти м'яча (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)