школярча
ШКОЛЯРЧА́, а́ти, с. (мн. школярча́та, а́т).
Зменш. до школя́р.
Дочекався перерви. коли школярчата, висипавши на подвір'я, з лементом, галасом кинулись ганяти м'яча (О. Гончар).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- школярча — див. дитина Словник синонімів Вусика