шкорбати

ШКО́РБАТИ, аю, аєш, недок., що, діал.

1. Тягнути, теребити що-небудь.

Буде вже тобі тую цицю шкорбати, – вже ти наїлася (Сл. Б. Грінченка).

2. Те саме, що чо́вгати.

Значення в інших словниках

1. шкорбати — див. іти; ходити  Словник синонімів Вусика
2. шкорбати — Шкорбати, -баю, -єш гл. Тянуть, теребить. Буде вже тобі тую цицю шкорбати, — вже ти наїлася. Миропольск.  Словник української мови Грінченка