шкорбання

ШКО́РБАННЯ, я, с., діал.

Дія за знач. шко́рбати 2 і звуки, утворювані цією дією.

Крізь сумовите висвистування вітру лунало прискорене шкорбання сотень чобіт [козацьких] по горбистому льоду і лише вряди-годи – випадково проронене слово (С. Добровольський).