шкорба

ШКО́РБА, и, ж., діал.

Стара, дуже змарніла жінка.

Люборацька за п'ять літ з гарної молодиці, повновидої, рум'яної, такою шкорбою стала, що якби не шкура, то й кістки розсипались би (Сл. Б. Грінченка).

Значення в інших словниках

1. шкорба — див. лушпайка  Словник синонімів Вусика
2. шкорба — шко́рба іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
3. шкорба — -и, ж., зах. Стара, дуже змарніла жінка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. шкорба — Шкорба, -би ж. Старая изсохшая, сморщенная женщина. Люборацька за п'ять літ з гожої молодиці, повновидої, рум'яної, такою шкорбою стала, що як би не шкура, то й кістки розсипались би. Св. Л. 135.  Словник української мови Грінченка