Словник української мови Грінченка

шкорба

Шкорба, -би

ж. Старая изсохшая, сморщенная женщина. Люборацька за п'ять літ з гожої молодиці, повновидої, рум'яної, такою шкорбою стала, що як би не шкура, то й кістки розсипались би. Св. Л. 135.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. шкорба — див. лушпайка  Словник синонімів Вусика
  2. шкорба — ШКО́РБА, и, ж., діал. Стара, дуже змарніла жінка. Люборацька за п'ять літ з гарної молодиці, повновидої, рум'яної, такою шкорбою стала, що якби не шкура, то й кістки розсипались би (Сл. Б. Грінченка).  Словник української мови у 20 томах
  3. шкорба — шко́рба іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  4. шкорба — -и, ж., зах. Стара, дуже змарніла жінка.  Великий тлумачний словник сучасної мови