шкорух
ШКОРУ́Х, а, ч., діал.
Горобина (у 1 знач.).
За березами пішли граби, пішли буки, а шкорух – то вже такий червоний, як кров, а глянь – уже лише сухе гілля чекає непорушно, щоб укрив його теплий зимовий килим (А. Крушельницький).
Словник української мови (СУМ-20)