шкорух
ШКОРУ́Х, а, ч., діал. Горобина (у 1 знач.).
За березами пішли граби, пішли буки, ч шкорух — то вже такий червоний, як кров, а глянь — уже лише сухе гілля чекає непорушна, щоб укрив його теплий зимовий килим (Круш., Буденний хліб.., 1960 343).
Словник української мови (СУМ-11)