шкот
ШКОТ, а, ч., мор. Снасть, якою розтягають вітрила і керують рухом судна.
Коли 6 у таку погоду високопарусний бриг з’явився на морі, ніхто не побачив би на ньому парусів. Тільки щогли гнулися 6 і хляскали шкотами (Ю. Янов., II, 1958, 53).
Словник української мови (СУМ-11)