шкрьобати
ШКРЬО́БАТИ, аю, аєш, недок., розм.
Іти, ходити (перев. у розбитому, великому взутті), човгаючи.
– Поки що шкрьобатиму в старих [чоботях], доб'ю вже до краю (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)ШКРЬО́БАТИ, аю, аєш, недок., розм.
Іти, ходити (перев. у розбитому, великому взутті), човгаючи.
– Поки що шкрьобатиму в старих [чоботях], доб'ю вже до краю (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)