шкульгальний
ШКУЛЬГА́ЛЬНИЙ, а, е.
Який шкульгає.
Тоді блакитнить [блакитніє] весна дзвональними дзвониками й похмуро костилить баба-яга костяна нога – сива зима із шкульгального лицею в зимальну ніч (М. Хвильовий).
Словник української мови (СУМ-20)