шкульгальний

ШКУЛЬГА́ЛЬНИЙ, а, е.

Який шкульгає.

Тоді блакитнить [блакитніє] весна дзвональними дзвониками й похмуро костилить баба-яга костяна нога – сива зима із шкульгального лицею в зимальну ніч (М. Хвильовий).