шкуринка

ШКУРИ́НКА, и, ж.

1. Те саме, що скори́на 1.

Начко, обгризши всю верхню шкуринку зі свого хліба, сидів у кутку та плакав (І. Франко);

О, то були неперевершені хвилини щастя: відчувати на зубах тверду хлібну шкуринку, смакувати кислуватим духом справжнього хліба (Ю. Збанацький).

2. Те саме, що шкі́рка 2.

Весняним подихом тягнеться тепло від грубки, пахне приємно пригорілою картопляною шкуринкою (Ю. Збанацький);

Щоранку курям слід давати вітамінний підкорм з кришеної моркви, буряків, шкуринок кавунів тощо (з наук. літ.).

3. Те саме, що кі́рка¹.

Вночі був невеличкий мороз. Стужавіла земля, калюжі покрились тоненькою льодовою шкуринкою (Ю. Збанацький).

Значення в інших словниках

1. шкуринка — (хліба) скорина, скоринка, (бульби) лушпина, лушпайка, (льодова, на калюжі) шкурка, плівка; п! ШКАРАЛУЩА.  Словник синонімів Караванського
2. шкуринка — див. кора; хліб  Словник синонімів Вусика
3. шкуринка — шкури́нка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
4. шкуринка — -и, ж. 1》 Те саме, що скорина 1). 2》 Те саме, що шкірка 2). 3》 Те саме, що кірка 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. шкуринка — ШКІ́РКА (цупка зовнішня оболонка частин рослини), ШКУ́РКА, ШКУ́РА розм., ШКУРИ́НКА розм., ШКІ́РА розм., СКОРИ́НА розм., ШКОРИ́НА розм., ШКОРИ́НКА розм., ЕПІДЕ́РМІС біол.; ЛУШПА́ЙКА (у овочів, фруктів, насіння соняшнику).  Словник синонімів української мови
6. шкуринка — ШКУРИ́НКА, и, ж. 1. Те саме, що скори́на 1. Начко, обгризши всю верхню шкуринку з свого хліба, сидів у кутку та плакав (Фр., VI, 1951, 169); О, то були не-перевершені хвилини щастя: відчувати на зубах тверду хлібну шкуринку...  Словник української мови в 11 томах
7. шкуринка — Шкури́на, -ни ж. = шкорина. ум. шкуринка. Такий, мамо, хліб удавсь, — під шкуринку хоч сховайсь. Грин. III. 660.  Словник української мови Грінченка