шкуринка

Шкури́на, -ни

ж. = шкорина. ум. шкуринка. Такий, мамо, хліб удавсь, — під шкуринку хоч сховайсь. Грин. III. 660.

Значення в інших словниках

1. шкуринка — (хліба) скорина, скоринка, (бульби) лушпина, лушпайка, (льодова, на калюжі) шкурка, плівка; п! ШКАРАЛУЩА.  Словник синонімів Караванського
2. шкуринка — див. кора; хліб  Словник синонімів Вусика
3. шкуринка — ШКУРИ́НКА, и, ж. 1. Те саме, що скори́на 1. Начко, обгризши всю верхню шкуринку зі свого хліба, сидів у кутку та плакав (І. Франко); О, то були неперевершені хвилини щастя: відчувати на зубах тверду хлібну шкуринку...  Словник української мови у 20 томах
4. шкуринка — шкури́нка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
5. шкуринка — -и, ж. 1》 Те саме, що скорина 1). 2》 Те саме, що шкірка 2). 3》 Те саме, що кірка 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. шкуринка — ШКІ́РКА (цупка зовнішня оболонка частин рослини), ШКУ́РКА, ШКУ́РА розм., ШКУРИ́НКА розм., ШКІ́РА розм., СКОРИ́НА розм., ШКОРИ́НА розм., ШКОРИ́НКА розм., ЕПІДЕ́РМІС біол.; ЛУШПА́ЙКА (у овочів, фруктів, насіння соняшнику).  Словник синонімів української мови
7. шкуринка — ШКУРИ́НКА, и, ж. 1. Те саме, що скори́на 1. Начко, обгризши всю верхню шкуринку з свого хліба, сидів у кутку та плакав (Фр., VI, 1951, 169); О, то були не-перевершені хвилини щастя: відчувати на зубах тверду хлібну шкуринку...  Словник української мови в 11 томах