шкурка

Шкурка, -ки

ж.

1) ум. отъ шкура.

2) Кожица на плодахъ. Як положиш кислицю у піч спектись, то шкурка на ній репне. Дещо.

3) Пленка. Пождіть, діти, поки Біг на кісіль шкурку натягне. Ном.

Значення в інших словниках

1. шкурка — див. залишок; кора; шкура  Словник синонімів Вусика
2. шкурка — ШКУ́РКА, и, ж. 1. Зменш. до шку́ра 1–3, 5. Тепер згадує отець Никон чудовий соболевий комір, пошитий зі шкурки звірка, який трапляється лише вряди-годи (О. Донченко); Основним товаром світової хутрової торгівлі у наш час є шкурки норок (з наук.-попул.  Словник української мови у 20 томах
3. шкурка — шку́рка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
4. шкурка — -и, ж. 1》 Зменш. до шкура 1-3), 5). Шліфувальна шкурка — папір або тканина з наклеєним на ній абразивним матеріалом, що використовується для зачищання й полірування різних виробів. 2》 Те саме, що кірка 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. шкурка — КОРА́ (верхній затверділий шар чогось), ШКУ́РА розм.; КІ́РКА, ШКУ́РКА, ШКІ́РКА (тонка). Зима конала. Весняний подих точив зашкарублу крижану кору, що вкрила землю (О.  Словник синонімів української мови
6. шкурка — ШКУРКА, и, ж. 1. Зменш. до шкура 1-3, 5. Тепер згадує отець Никон чудовий соболевий комір, пошитий зі шкурки звірка, який трапляється лише вряди-годи (Донч., II, 1956, 9); Основним товаром світової хутрової торгівлі у наш час є шкурки норок (Наука..  Словник української мови в 11 томах