шкурка
ШКУ́РКА, и, ж.
1. Зменш. до шку́ра 1–3, 5.
Тепер згадує отець Никон чудовий соболевий комір, пошитий зі шкурки звірка, який трапляється лише вряди-годи (О. Донченко);
Основним товаром світової хутрової торгівлі у наш час є шкурки норок (з наук.-попул. літ.);
Хоча на славу вдавалася йому чиньба, але він всім серцем хлібороба ненавидів її, не бруд чинбарні, а золоті та зелені сап'яни полів бачив перед собою, коли готував на торг кольорові шкурки (М. Стельмах);
На візку сидів хлопець .. сухий, як кістка, обмотана жовтою шкуркою (І. Нечуй-Левицький);
Любо тоді глянути на стиглу, прозору ягоду, що ледве стримує солодкий сік у тонкій шкурці (М. Коцюбинський).
2. Те саме, що кі́рка¹.
За одну ніч висохла земля, затягнулися тонісінькою льодовою шкуркою калюжі (Ю. Збанацький);
На столі з'явився високий глечик з пареним молоком. Зверху на ньому була темна, піджарена шкурка (В. Собко).
(1) Хутрові́ шку́рки спец. – шкурки тварин, добутих на полюванні, та морським промислом, а також тих, що розводять у звіриннецьких господарствах;
(2) Хутряні́ шку́рки – шкурки, які одержують із шкур домашніх тварин.
△ (3) Нажда́чна шку́рка – те саме, що Нажда́чний папі́р (див. папі́р).
Пакулько копiював .. iнструкцiї про те, як користуватися праскою, держаком для лопати, туалетним папером, наждачною шкуркою (із журн.);
(4) Шліфува́льна шку́рка – папір або тканина з наклеєним на ній абразивним матеріалом, що використовують для зачищання й полірування різних виробів.
Виробничі випробування показали, що стійкість проти спрацювання алмазних барабанів і кругів у кілька тисяч разів вища, ніж шліфувальних шкурок (з газ.).
◇ Натяга́ння шку́рки на кисі́ль див. натяга́ння.
Словник української мови (СУМ-20)