шкурка
ШКУ́РКА, и, ж.
1. Зменш. до шку́ра 1–3, 5.
Тепер згадує отець Никон чудовий соболевий комір, пошитий зі шкурки звірка, який трапляється лише вряди-годи (О. Донченко);
Основним товаром світової хутрової торгівлі у наш час є шкурки норок (з наук.-попул. літ.);
Хоча на славу вдавалася йому чиньба, але він всім серцем хлібороба ненавидів її, не бруд чинбарні, а золоті та зелені сап'яни полів бачив перед собою, коли готував на торг кольорові шкурки (М. Стельмах);
На візку сидів хлопець .. сухий, як кістка, обмотана жовтою шкуркою (І. Нечуй-Левицький);
Любо тоді глянути на стиглу, прозору ягоду, що ледве стримує солодкий сік у тонкій шкурці (М. Коцюбинський).
2. Те саме, що кі́рка¹.
За одну ніч висохла земля, затягнулися тонісінькою льодовою шкуркою калюжі (Ю. Збанацький);
На столі з'явився високий глечик з пареним молоком. Зверху на ньому була темна, піджарена шкурка (В. Собко).
(1) Хутрові́ шку́рки спец. – шкурки тварин, добутих на полюванні, та морським промислом, а також тих, що розводять у звіриннецьких господарствах;
(2) Хутряні́ шку́рки – шкурки, які одержують із шкур домашніх тварин.
△ (3) Нажда́чна шку́рка – те саме, що Нажда́чний папі́р (див. папі́р).
Пакулько копiював .. iнструкцiї про те, як користуватися праскою, держаком для лопати, туалетним папером, наждачною шкуркою (із журн.);
(4) Шліфува́льна шку́рка – папір або тканина з наклеєним на ній абразивним матеріалом, що використовують для зачищання й полірування різних виробів.
Виробничі випробування показали, що стійкість проти спрацювання алмазних барабанів і кругів у кілька тисяч разів вища, ніж шліфувальних шкурок (з газ.).
◇ Натяга́ння шку́рки на кисі́ль див. натяга́ння.
Значення в інших словниках
- шкурка — див. залишок; кора; шкура Словник синонімів Вусика
- шкурка — шку́рка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- шкурка — -и, ж. 1》 Зменш. до шкура 1-3), 5). Шліфувальна шкурка — папір або тканина з наклеєним на ній абразивним матеріалом, що використовується для зачищання й полірування різних виробів. 2》 Те саме, що кірка 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- шкурка — КОРА́ (верхній затверділий шар чогось), ШКУ́РА розм.; КІ́РКА, ШКУ́РКА, ШКІ́РКА (тонка). Зима конала. Весняний подих точив зашкарублу крижану кору, що вкрила землю (О. Словник синонімів української мови
- шкурка — ШКУРКА, и, ж. 1. Зменш. до шкура 1-3, 5. Тепер згадує отець Никон чудовий соболевий комір, пошитий зі шкурки звірка, який трапляється лише вряди-годи (Донч., II, 1956, 9); Основним товаром світової хутрової торгівлі у наш час є шкурки норок (Наука.. Словник української мови в 11 томах
- шкурка — Шкурка, -ки ж. 1) ум. отъ шкура. 2) Кожица на плодахъ. Як положиш кислицю у піч спектись, то шкурка на ній репне. Дещо. 3) Пленка. Пождіть, діти, поки Біг на кісіль шкурку натягне. Ном. Словник української мови Грінченка