шкурка —
ШКУ́РКА, и, ж. 1. Зменш. до шку́ра 1–3, 5. Тепер згадує отець Никон чудовий соболевий комір, пошитий зі шкурки звірка, який трапляється лише вряди-годи (О. Донченко); Основним товаром світової хутрової торгівлі у наш час є шкурки норок (з наук.-попул.
Словник української мови у 20 томах
шкурка —
шку́рка іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
шкурка —
-и, ж. 1》 Зменш. до шкура 1-3), 5). Шліфувальна шкурка — папір або тканина з наклеєним на ній абразивним матеріалом, що використовується для зачищання й полірування різних виробів. 2》 Те саме, що кірка 1).
Великий тлумачний словник сучасної мови
шкурка —
КОРА́ (верхній затверділий шар чогось), ШКУ́РА розм.; КІ́РКА, ШКУ́РКА, ШКІ́РКА (тонка). Зима конала. Весняний подих точив зашкарублу крижану кору, що вкрила землю (О.
Словник синонімів української мови
шкурка —
ШКУРКА, и, ж. 1. Зменш. до шкура 1-3, 5. Тепер згадує отець Никон чудовий соболевий комір, пошитий зі шкурки звірка, який трапляється лише вряди-годи (Донч., II, 1956, 9); Основним товаром світової хутрової торгівлі у наш час є шкурки норок (Наука..
Словник української мови в 11 томах
шкурка —
Шкурка, -ки ж. 1) ум. отъ шкура. 2) Кожица на плодахъ. Як положиш кислицю у піч спектись, то шкурка на ній репне. Дещо. 3) Пленка. Пождіть, діти, поки Біг на кісіль шкурку натягне. Ном.
Словник української мови Грінченка