шкуродер

ШКУРОДЕ́Р, а, ч., розм.

1. Той, хто вбиває належних до знищення тварин і здирає з них шкуру.

– Так воно вже заведено: яка не є шкура на волові, а шкуродер здере її (М. Стельмах).

2. перен. Жорстока людина, що визискує інших, наживається на них.

[Кіндрат Антонович:] Казав, правда, що чув і те, як господин [пан] предводитель бовкнули про мене незвичайне слово: шкуродером мене звеличали! (М. Кропивницький);

– А може, таки перейдеш до нього? – Краще я за смертю піду! .. До того шкуродера нога моя не ступить (М. Стельмах);

Зараз він .. скаже, що я шкуродер, бо ламаю таку безбожну ціну за пустякову [незначну] роботу (М. Чабанівський);

// Уживається як лайливе слово.

Дибляни набігли, махаючи кийками й ломаками та гукаючи: – А, бісові шкуродери, попалися!.. (Б. Грінченко).

Значення в інших словниках

1. шкуродер — Шкуролуп, шкурник, ШКУРА; (собак) гицель; П. ЕКСПЛУАТАТОР.  Словник синонімів Караванського
2. шкуродер — див. жорстокий; спекулянт  Словник синонімів Вусика
3. шкуродер — Гицель  Словник чужослів Павло Штепа
4. шкуродер — шкуроде́р іменник чоловічого роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
5. шкуродер — -а, ч., розм. 1》 Той, хто вбиває належних до знищення тварин і здирає з них шкуру. 2》 перен. Жорстока людина, що визискує інших, наживається на них. || Уживається як лайливе слово.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. шкуродер — ЕКСПЛУАТА́ТОР (той, хто привласнює продукти чужої праці), ВИЗИ́СКУВАЧ, ХИЖА́К, КРОВОПИ́ВЕЦЬ розм., КРОВОПИ́ВЦЯ розм., КРОВОЖЕ́Р розм., СПРУТ розм., ПАРАЗИ́Т розм., П'Я́ВКА розм., ЖИВОДЕ́Р розм., ШКУРОДЕ́Р розм., ШКУРОЛУ́П розм., ЖИВОЇ́Д розм.  Словник синонімів української мови
7. шкуродер — ШКУРОДЕ́Р, а, ч., розм. 1. Той, хто вбиває належних до знищення тварин і здирає з них шкуру. — Так воно вже заведено: яка не є шкура на волові, а шкуродер здере її (Стельмах, І, 1962, 243). 2. перен. Жорстока людина, що визискує інших, наживається на них.  Словник української мови в 11 томах