шкурочка
ШКУ́РОЧКА, и, ж.
Зменш.-пестл. до шку́рка.
– В горобців же пір'я гріє, а в телятка що? Шкурочка на ньому тоненька, шерсть благенька, – погибель та й годі при морозах (Григорій Тютюнник);
Сьорбаючи по ложечці, вона з хвилини на хвилину все більше та більше червоніла, здається, вино, розложившись по жилах, пішло поза тонкою шкурочкою і звідти виглядало таким привітним молодим рум'янцем (Панас Мирний).
Словник української мови (СУМ-20)