шкурочка
ШКУРО́ЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до шку́рка.
— В горобців же пір’я гріє, а в телятка що? Шкурочка на ньому тоненька, шерсть благенька,— погибель та й годі при морозах (Тют., Вир, 1964, 112);
Сьорбаючи по ложечці, вона з хвилини на хвилину все більше та більше червоніла, здається, вино, розложившись по жилах, пішло поза тонкою шкурочкою і звідти виглядало таким привітним молодим рум’янцем (Мирний, III, 1954, 279).
Словник української мови (СУМ-11)